Справжній цейлонський чай

Набір цейлонського чаю - от такий сувенір привезли мені друзі із Шрі-Ланки.
Шрі-Ланка займає третє місце після Китаю та Індії по експорту чаю. Існують сорти чаю які вирощуються тільки тут, оскільки шріланкійський клімат найбільш сприятливий для них.
Чудовий сувенір привезли, ну просто молодці, можна не тільки розглядати, нюхати а й смакувати. Найкращий сувенір, який мені коли небудь привозили. Наборчик із 6-ти чаїв: CARDAMON, CINNAMON, GINGER, EARL GREY, MINT, APPLE. Ось вони красавци:

Смакувати чаї розпочав із невідомих собі назв, це CARDAMON, CINNAMON, GINGER. Як виявилось деякі з них лікувальні. Взагалі, як відомо чаї почали використовувати в давнину саме як лікувальний засіб, це зараз буденність. Плоди гардамон використовують як лікувальний засіб для покращення травлення, від мігрені, ниркового засобу, від кашлю, також гардамон використовують як приправу. Стало цікаво, чаювати розпочав саме із нього. Чай мені посмакував. Після кількох тижнів почав до нього навіть звикати. Замітив, що із шафки серед усіх витягував незадумуючись саме його. Незнаю чи співпадіння, замітив одну цікаву річ, зранку почав нормально харчуватися. А раніше памятаю, важко було щось їсти, а тепер їм як коняка. Невпевнений на 100%, може чай вплинув.

Також куштував CINNAMON, GINGER. Цінамон якщо непомиляюсь це кориця, теж мені посмакував, а скільки лікувальних властивостей просто неперелічити. Також GINGER - імбир, хоч мені менше сподобався за двох попередніх, зате лікувальних властивостей просто неперелічити.

Друзі порозповідали цікавого, їх водили на екскурсії, зокрема на чайну фабрику. Виявляється зелений і чорний чай це одні й ті самі сорти, просто технологія виготовлення різна.

Наступних три види чаю ще не куштував. Ну з яблучним та мятним зрозуміло, ще цікаво що із себе представляє чай EARL GREY - сірий. Короче писати. Йду чаювати...

www.fedun.com.ua

Подорож Карпатами, гора Смотрич

Літній сезон відкрили цікавим походом на гору Смотрич та Вухатий камінь. Смотрич частина Чорногірського хребта, неподалік с. Дземброня Верховинського району. В багатьох місцях у Карпатах побував і кожне по особливому красиве. Зранку вирушили із Франківська, їхали через Коломию, де підібрали товаришів. Дорога жах, важко назвати дорогою, швидко непоїдеш. Місцями по гірських селах дорога підмита річкою. Блище до гір карпатські краєвиди манили своєю красою:

Дорога видалась довгою та нелегкою. Незважаючи на голод, вирішили поїсти вже трохи згодом, щоб легше було підніматися та розпочали маршрут. Рухалися швидко, не люблю повільну ходьбу тай компанія зібралася відповідна. Місцями було важко із непривички, давно вже неходив у гори.

Маршрут вибирали на цілий день, щоб трохи ноги розімнути, по довжині вийшов десь на 15 км. Розпочинали підйом із с. Дземброня, піднялись на Смотрич далі рухались по хребту  до вухатого каменю, назад у долину села Дземроня, вже іншим спуском, так щоб було цікавіше.

Біля одного з джерел побачили цікаве пристосування, якомусь кмітливому гуцулу певно ліньки ходити до джерела по воду. Так він спорудив от таку водопідкачувальну станцію:

Піднялися на полонину, де сіли перекусити, красиво:


Далі підйом сосновим лісом, густими зарослями, кущі афенів та ялинки:


Ось так цвітуть афени:


Тут їх дуже багато, дуже корисна та любима страва туристів, в липні їх вже можна буде куштувати. По дорозі нам зустрічались ось такі красиві ялинки з червоними шишками:


Також всю дорогу траплялися цікаві каміння та скелі, своєю формою нагадують певні персонажі, фігури тварин:


Вже піднявшись на Смотрич сіли перепочити та перекусити. Красиві карпатські краєвиди ні з чим не порівняти. Неможна намилуватися, прилягли, потянуло на сон... Хтось із компанії сказав що треба рухатись далі, бо приїдемо дуже пізно. На горі знайшли печеру, де можна сховатися від дощу, залізли пофотографуватися:



Гора Смотрич частина Чорногірського хребта, з нього добре видно Піп Іван та його обсерваторію:



А це композиція "квіти на снігу" - рододендрони, їх тут багато і якраз зараз у червні вони цвітуть:

Ехо війни:

На вухатого каменя не лізли, тільки пофотографували з далеку, вже час повертатися бо почав накрапати дощ.



Спускалися дуже швидко, яж боліли стопи та пальці ніг від схилів.



Перекусивши, поверталися додому, глянули вдалечіть і побачили зливу.  Похід мені сподобався, дуже цікава тут місцина, красиві краєвиди, класні каміння. Кажуть що у свій час тут бували Леся Українка, Василь Стефаник, Сергій Параджанов, бували, та й правильно робили.

www.fedun.com.ua