Погода явно якась не літня, то холодно то тепло, більше холодно та дощ. А
вже середина літа. Хотілось б на річку піти поплавати, то все якось не
виходить. За все літо десь два рази на річці купався. Зателефонував
учора друг і запропонував зранку в аквапарк з'їздити поплавати. Почав
вагатись, хотілось трохи більше виспатись після трудової неділі. Є в нас
така штука, за 40 грн зранку можна плавати в аквапарку з 6 ранку до 9
ранку. Ми з друзями збираємо банду та ходимо, час від часу.
Сказав що подумаю, Вітя почав переконувати. Довго не вагався, оскільки люблю плавати. Ми як збираємось бригадою то три години проходить одним махом. Передзвонив, сказав що буду йти.
Накрутив трохи швидше будильник на 5-15, щоб встигнути поїсти.
Зібралась немала банда 6 чоловік, дехто перший раз.
Одразу пішли плавати у великий басейн. Там стоять ворота із сіткою, то ми собі влаштували таке собі водне поло. Шкода що ворота одні, ми швидко придумали правила. Оскільки нас 6, поділилися на 3 команди по 2 чоловіки. Одна команда стоїть на воротах, оскільки ворота широкі то в принципі вийшло нормально, дві пари грають в полі, забивають до 2 голів, після чого стає на ворота пара яка програла або виграла(несуттєво). Граємо. галасуємо як завжди, споримо, сміємося один з одного. Короче весело.
Підходить до нас адміністраторка, просить якщо буде якісь пан плавати щоб ми йому не мішали пропливати, або йшли грати в інший басейн. Ввічливо сказала, не напрягала нас.
Ми перейшли в інший басейн, грати ще одну більш цікаву гру, яку теж придумали, та постійно граємо в басейні. Стаємо всі в коло, граємо ніби волейбол, але в колі стоїть жертва, завдання якої відібрати мяч, або хочаб торкнутися його, такі собі жабки. Гравці грають в один дотик, та не допускають падіння мяча на воду. Якщо мяч впав на воду, або гравець два рази торкнувся мяча, тоді він змінює жабку. І ще, якщо кількість непреривних пасів без збивання досягла 50, жабка(гравець що в колі бігає і відбирає) стоїть ще раз. якщо 100 то ще два рази і так далі. Рекорд в нас вроді десь був двісті з чимось пасів.
жорстока гра. Не раз був жабкою, відбирати доволі тяжко особливо коли вже всі розігралися. Починаємо прикалуватись над жабкою, весело, травимо. Дехто починає хитрувати, а ще гірше спорити і доказувати що не він має ставати наступною жертвою. Жабка відбирає мяч, бігає, і коли виходить, ще більше прикалується над іншими жабками. Ну щось в цій грі є. Чомусь саме в неї саме більше цікаво грати. Подеколи змінюємо правила. щоб цікавіше було. Сьогодні наприклад кількість пасів з 50 збільшили до 70, бо все було дуже важко жабці відстояти. Треба щоб і у жабки була надія і бажання грати теж.
І тут наштовхнуло мене на думку звідки у нас людей така жорстокість, хитрість і азарт, це ніби як природній процес. Тиж і водночас розумієш що ще хвилину тому був на місці жабки, і знову можеш стати нею, і далі ще більше прикалуєшся. Цікаво як деколи підло поводить один друг із нашої компанії(ми неображаємось це все в межах розумного, це тільки гра, в житті він нормальна людина), він намагається спорити, хитрувати щоб вийти скоріше із жабки. Один з його коронних хитрувань, це коли ми його "прихватили" десь на понад 150 пасів, він побачив що буде стояти дуже довго, і сказав що його болить рука і він вже не зможе більше грати. Ото було сміху, краще б він відстояв. Зажди його найцікавіше поганяти. бо він вічно спорить та найбільше прикалується над іншими. Ми сміялися з нього від всієї душі. Так само і у житті люди грають, але у житті все набагато гірше, жорстокіше і підліше, і вже не до сміху одним словом.
www.fedun.com.ua
Сказав що подумаю, Вітя почав переконувати. Довго не вагався, оскільки люблю плавати. Ми як збираємось бригадою то три години проходить одним махом. Передзвонив, сказав що буду йти.
Накрутив трохи швидше будильник на 5-15, щоб встигнути поїсти.
Зібралась немала банда 6 чоловік, дехто перший раз.
Одразу пішли плавати у великий басейн. Там стоять ворота із сіткою, то ми собі влаштували таке собі водне поло. Шкода що ворота одні, ми швидко придумали правила. Оскільки нас 6, поділилися на 3 команди по 2 чоловіки. Одна команда стоїть на воротах, оскільки ворота широкі то в принципі вийшло нормально, дві пари грають в полі, забивають до 2 голів, після чого стає на ворота пара яка програла або виграла(несуттєво). Граємо. галасуємо як завжди, споримо, сміємося один з одного. Короче весело.
Підходить до нас адміністраторка, просить якщо буде якісь пан плавати щоб ми йому не мішали пропливати, або йшли грати в інший басейн. Ввічливо сказала, не напрягала нас.
Ми перейшли в інший басейн, грати ще одну більш цікаву гру, яку теж придумали, та постійно граємо в басейні. Стаємо всі в коло, граємо ніби волейбол, але в колі стоїть жертва, завдання якої відібрати мяч, або хочаб торкнутися його, такі собі жабки. Гравці грають в один дотик, та не допускають падіння мяча на воду. Якщо мяч впав на воду, або гравець два рази торкнувся мяча, тоді він змінює жабку. І ще, якщо кількість непреривних пасів без збивання досягла 50, жабка(гравець що в колі бігає і відбирає) стоїть ще раз. якщо 100 то ще два рази і так далі. Рекорд в нас вроді десь був двісті з чимось пасів.
жорстока гра. Не раз був жабкою, відбирати доволі тяжко особливо коли вже всі розігралися. Починаємо прикалуватись над жабкою, весело, травимо. Дехто починає хитрувати, а ще гірше спорити і доказувати що не він має ставати наступною жертвою. Жабка відбирає мяч, бігає, і коли виходить, ще більше прикалується над іншими жабками. Ну щось в цій грі є. Чомусь саме в неї саме більше цікаво грати. Подеколи змінюємо правила. щоб цікавіше було. Сьогодні наприклад кількість пасів з 50 збільшили до 70, бо все було дуже важко жабці відстояти. Треба щоб і у жабки була надія і бажання грати теж.
І тут наштовхнуло мене на думку звідки у нас людей така жорстокість, хитрість і азарт, це ніби як природній процес. Тиж і водночас розумієш що ще хвилину тому був на місці жабки, і знову можеш стати нею, і далі ще більше прикалуєшся. Цікаво як деколи підло поводить один друг із нашої компанії(ми неображаємось це все в межах розумного, це тільки гра, в житті він нормальна людина), він намагається спорити, хитрувати щоб вийти скоріше із жабки. Один з його коронних хитрувань, це коли ми його "прихватили" десь на понад 150 пасів, він побачив що буде стояти дуже довго, і сказав що його болить рука і він вже не зможе більше грати. Ото було сміху, краще б він відстояв. Зажди його найцікавіше поганяти. бо він вічно спорить та найбільше прикалується над іншими. Ми сміялися з нього від всієї душі. Так само і у житті люди грають, але у житті все набагато гірше, жорстокіше і підліше, і вже не до сміху одним словом.
www.fedun.com.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий